Бизнес и образование в индустрии красоты и здоровья

Статья SheMax – дослідження пилу після манікюру – Ч.1

SheMax – перше в світі дослідження характеристик пилу після процедури манікюру – частина 1

Поделитесь в социальных сетях

27 сентября 2021
0
755

Перше в світі офіційне дослідження характеристик пилу після проведення процедури манікюру провела компанія SheMax – український завод-виробник професійного обладнання для салонів краси, в тому числі професійних витяжок для манікюру.

Компанія SheMax звернулася в один з провідних вищих навчальних закладів в Україні – Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, щоб провести науково-дослідні експерименти з вивчення характеристик пилу, що утворюється при манікюрі.

22 квітня 2021 року начальник науково-дослідної частини ДНУ, кандидат технічних наук Олексій Полішко і доцент кафедри хімічних наук Володимир Полонський на кафедрі фізичної, органічної і неорганічної хімії Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара провели комплексний аналіз пилу після манікюра, визначили розміри, форми частинок і рух в приміщенні протягом робочого дня.

Пил – розповсюджений небезпечний та шкідливий виробничий фактор. Будь-який виробничий пил, що утворюється в процесі процедури манікюра – є дуже небезпечним фактором і викликає професійні хронічні захворювання.

Спеціаліст з манікюру, щоб створити форму нігтя, прибрати залишки робочого матеріалу чи зняти старе лакове покриття використовує професійну пилочку або спеціалізований електричний аппарат – фрезер з різноманітними насадками. В ході роботи утворюється велика кількість пилу, що негативно впливає на здоров’я майстра манікюру. 

При вдиханні повітря, манікюрний пил потрапляє у легені, частинки затримуються у верхніх дихальних шляхах і спричиняють їх роздратування і навіть запалення. Найбільш шкідливими є частинки розмірами меньше 5 мкм, які при потраплянні у легені сприяють ущільненню легеневої тканини і виникненню пневмоконіозу. 

Пил, який утворюється внаслідок зняття штучного матеріалу здатний накопичуватись у повітрі салону. За рахунок невеликого розміру такий пил довго знаходиться в повітрі і легко потрапляє у дихальні шляхи. Частий контакт з пилом провокує появу захворювань, які зростають в залежності від професійного стажу майстра краси.

В структурі пилу багато мікроскопічних частинок, які мають небезпечні гострі грані і рвані кути. Накопичуючись на слизових оболонках дихальних шляхів, очах та шкірі, вони закріплюються там і призводять до хронічних захворювань. Комплексний вплив пилу і шкідливих хімічних речовин в складі матеріалів, може призвести до розвитку професійних захворювань у майстрів манікюру.

Варто відзначити, що наявність у манікюрному пилу небезпечних токсичних компонентів, сприяє «отруєнню» організму. У складі лаку та акрилу знаходиться синтетичний компонент – метакрилат. Саме він найчастіше призводить до появи алергії і входить до складу лаків з низьким ціновим сегментом. На додаток до метакрилату виробники використовують ряд агресивних компонентів: формальдегід, толуол, дибутилфталат, ацетофенон, бутилацетат, формальдегідні смоли, нитроцеллюлоза, камфора, каніфоль, діацетоновий спирт

1. Дослідження форми манікюрного пилу

У дослідженні для визначення форми манікюрного пилу використовувалися зразки отримані майстром манікюру за один робочий день. Для дослідження майстер не використовував електричну техніку для збору пилу, всі зразки були зібрані з робочої поверхні манікюрного столу, щоб зберегти первинний вигляд та передати реальну вагу пилу, що залишається після кожного клієнта.

Кімната де були зібрані зразки пилу має розмір 4 х 4 метрів з висотою стелі 2,4 метра де встановлено одне вікно. В кабінеті працює один майстер який має робочий стіл, два стільці, крісло для педикюра, шкаф з обладнанням для стерилізації, умивальник та кондиціонер. 

Зразки пилу (мал. 1) були отримані з 8 клієнтів за один робочий день у одного майстра, без використання витяжки для забору пилу. При дотриманні всіх етапів повноцінного манікюра від зняття попереднього гель-лаку і покриття нового шару, були отримано такі образці пилу масою: №1 – 0,90 г; №2 – 0,34 г; №3 – 0,41 г; №4 – 0,49 г; №5 – 0,67 г; №6 – 0,42 г; №7 – 0,41 г; №8 – 0,53 г. 

В результаті можемо зробити висновок, що в середньому за один робочий день залишається 4,17 г пилу на робочому місці з 8 клієнтів, який можна побачити очима та виміряти вагами. Але враховуючи дисперсність – велика кількість пилу довгий час залишається у повітрі і рухається з місця на місце. 

У досліджуваних зразках присутні органічний нігтьовий і гелевий пил, які утворюються при знятті захисного та кольорового покриття нігтя. Різна вага в зразках пилу залежить від довжини, дизайну та наявності додаткового покриття нігтя базою, акрилом, пудрою. Отримані зразки були відправлені на мікроскопічні дослідження, ситовий та седиментаційний аналізи.

На мал. 2 наведено мікрофотографії часток пилу, отримані на просвічуваному мікроскопі Optica Microscoper Italy B-190 при збільшеннях у 25 та 40 разів.

Розміри і форма частинок пилу є самими різноманітними, але найчастіше це лусочки або пластинки довгастої форми з рваними нерівними краями розмірами від десятків до кількох сотень мікрометрів. Часток з однаковими розмірами в трьох вимірюваннях та з великою протяжністю в одному вимірюванні (волокна, голки, стрижні) практично не спостерігається.

При збільшеннях у 170 та 500 разів, отриманих за допомогою мікроскопу МІМ-7 (мал. 3) можна ідентифікувати форму та розміри дрібних часток пилу. Як видно, це пластинки дуже неправильної форми з гострими нерівними краями, які здатні довгий час знаходитись у невагомому стані і переміщатися у повітрі приміщення, утворюючи аерозолі.  

2. Дослідження дисперсності часток манікюрного пилу

Дисперсність – фізична величина, що характеризує розмір зважених часток в дисперсних системах. Величина якою міряють дисперсність називають мікрон або мікрометр (скорочено мкм).

Пил умовно розрізняють:

  • За розміром: крупнодисперсний (розмір твердих часток більш 50 мкм); середньодисперсний (від 10 до 50 мкм); дрібнодисперсний (розмір часток менш 10 мкм) пил. 
  • За походженням: неорганічний (мінеральний, металевий); органічний (рослинний, тваринний); змішаний.
  • За дисперсністю: видимий (понад 10 мкм); мікроскопічний (від 0,25 до 10 мкм); ультрамікроскопічний (менше 0,25 мкм).

Оскільки зразки манікюрного пилу складаються з часток, які дуже відрізняються за розмірами, для визначення їх дисперсності застосовано комплексний підхід. Він полягав у тому, що спочатку проводився ситовий аналіз, в результаті якого була відокремлена найбільш дрібна фракція пилу. Потім для цієї фракції визначення гранулометричного складу проведене шляхом седиментаційного аналізу. На мал. 4 показано загальний вигляд різних фракцій проби після проведення ситового аналізу.

В пробі присутня невелика кількість (1,1%) дуже великих частинок у вигляді залишків нігтів, 37,1% від маси проби – це частинки розмірами від 250 до 500 мкм та 61,8% маси проби складають частинки розмірами менше, ніж 250 мкм.

Фракція пилу з розмірами часток менше, ніж 250 мкм була використана для визначення її гранулометричного складу методом седиментації у гравітаційному полі, яка полягає у вимірюванні зростанні маси підвішеної у водну суспензію пилу платформи по мірі осідання часток порошку. Седиментацію 0,5 % суспензії проведено у дистильованій воді і отримано залежність швидкості осадження часток дисперсійної фази від їх розмірів під дією сили тяжіння. За умов проведення вимірювань (температура 20° С) густина розчинника становила 0,9982 г/см3, а динамічна в’язкість – 1,002∙103 Па∙с.

Седиментаційну залежність лінеарізовано у координатах τ/m від τ (m – маса осаджених частинок, τ – час осідання). З отриманої залежності визначено кутовий коефіцієнт нахилу, як величину, обернену до Qm (маси порошку, що осідає за нескінченний час) та коефіцієнт зсуву – τ0/Qm, де τ0 – половинний час седиментації.

Окремо було проведено визначення щільності частинок пилу пікнометричним методом. Суть пікнометричним методу полягає в тому, що щільність досліджуваного зразка (ρпил) визначається шляхом його занурення в рідину з відомою щільністю. В якості допоміжної рідини використовувалася дистильована вода з відомою щільністю ρводи = 1,00 г/см3.

Спочатку вимірювалася маса сухого пікнометра m1. Потім використовувалась наважка (частина проби речовини чи матеріалу встановленої маси) досліджуваного пилу mнав масою 1,00 г. Наважка додавалась до пікнометру – це маса m2 і заповнювалася водою до мірної мітки. Пікнометр з водою і наважкою нагрівався до стану кипіння. 

Таким чином, повітря, що міститься в порах досліджуваного пилу повністю випаровувалось з нього. Потім пікнометр з наважкою і водою знову зважувався і визначалася маса m3. Після цього пікнометр вимивався і в нього заповнювалася дистильована вода до мірної риски, і пікнометр знову зважувався – визначалася маса пікнометра з водою m4. Після цього визначалася дійсна щільність пилу за формулою: Отримана величина ρпил = використовувалась у подальших розрахунках гранулометричного складу пилу.

Використовуючи отримані параметри, розраховано диференційну криву розподілу часток у пробі пилу (мал.6), мінімальний та найбільш імовірний радіуси частинок у пробі пилу. Критерій F показує різницю між середніми статистичними значеннями розподілу часток пилу за їх розмірами.

За результатами розрахунку методом седиментації, мінімальний радіус частинок досліджуваного зразку пилу – 15,7 мкм; найбільш ймовірний розмір частинок – 91,05 мкм. Таким чином, у фракції пилу розмірами менш, ніж 250 мкм, більшість частинок має розмір приблизно 90 мкм.

Читайте продовження унікального дослідження.

Мнение портала СМ может не совпадать с мнением авторов.

Покупайте лучшие книги и видеокурсы о бизнесе в индустрии красоты в МАГАЗИНЕ СМ. Их уже читают и смотрят в 30 странах мира!
Подписаться на Telegram-канал СМ.

Комментарии для сайта Cackle

Рекомендуем прочитать

баннер